Monthly Archives: Лютий 2020

Питання наші, відповіді Ваші – Людмила Олександрівна Мазуркевич

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів у рубриці "Знайомтесь!"

Учитель географії, економіки, класний керівник - Людмила Олександрівна Мазуркевич

Назвіть важливу якість сучасного учня.

Інформованість та вміння діставати інформацію з будь-яких джерел.

Що полюбляєте слухати?

В основному бардів з туристичними піснями, особливо Макаревича, Цоя. Зараз до них додалися українські гурти, наприклад, «Скрябін». 

Яка книга була вашою улюбленою в дитинстві?

Осєєва, "Динка прощается с детством". Дуже цікавою була життєва ситуація цієї дівчини. Окрім цього, героїня вразила мене своїм характером.

З чого ви черпаєте натхнення як вчитель і керівник гуртків?

З нових мандрівок, із краєзнавчих семінарів, із майстер-класів, на яких навчаюся багатьом корисним речам, якими потім залюбки ділюся з вами і використовую у своїй роботі.

Кого з вчителів ліцею ви хотіли б бачити своїм вчителем, коли ходили в школу?

Я хотіла б, щоб у мене в той час були такі завзяті, натхненні вчителі математики, української мови та літератури, що можуть просто закохати у свій предмет.

 Як ви уявляєте собі ліцей у майбутньому?

Ліцей у майбутньому? Технічно збалансований. Багатопрофільний, різноплановий  з науковою базою для реалізації проєктів.

А чи працювали ви ще кимось, крім учителя?

Моя перша спеціальність – вихователь. Я працювала в дитячому садочку нянечкою, а потім вихователем.

А що спонукало вас стати вчителем та керівником гуртка?

Батьки були географами й порадили мені цей напрямок. Після закінчення педагогічного училища №2 м. Києва я вступила до національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова на природничо-географічний факультет.

Зараз я себе без географії не уявляю.

Ви ходите в туристичні походи. Скажіть, будь ласка, який був ваш найважчий похід?

Найскладніший відбувся по річці Гірський Тікич три роки тому. Розпочинали подорож у Букському каньйоні Черкаської області й дійшли до Південного Бугу Вінницької області. Річка для сплаву складна, з порогами, шеверами. Проблему нам створила засуха того року. Рівень води впав, тому нам довелося більше перетягувати байдарки з речами, ніж сплавлятися. Це було шалене фізичне навантаження та й моральне. Але похід все одно запам’ятався, ми отримали багато приємних вражень та чудові емоції. 

Інтерв'ю брали учні 9 - А класу Безрук Костянтин і Хамаза Ігор.

Полярник у гостях в РЛ

До учнів 7 і 8 класів на урок географії завітав… полярник!
Привід вельми поважний - 200 річчя відкриття Антарктичного континенту.

Наш гість - геофізик Юрій Сергійович Отруба, п’ятиразовий учасник експедиції в Антарктиду, який 5 років працював у суворих умовах криги й снігу.

Учні дізналися, як британська станція «Фарадей» на о. Галіндез була передана Україні, отримавши назву «Академік Вернадський» на честь видатного українського вченого, першого президента НАН України Володимира Вернадського. Й проте, що з 1996 року, завдячуючи ось таким полярникам, над станцією підняли український прапор.

Відтоді щороку відправляються експедиції з 12-ти учасників: біологи, біофізики, метеорологи, техніки, лікар, кухар. Перезміна команд відбувається у березні, коли в Антарктиді осінь і протоку Дрейка ще не скувала крига.

Цікаво було дізнатись дітям про представників антарктичної фауни: королівських та імператорських пінгвінів, останні з яких є найбільшими серед своїх родичів. Антарктида – це єдине місце на землі, де їх можна зустріти у природних умовах.

Коли ще випаде така нагода – власноруч доторкнутися до шкаралупи яйця пінгвіна та до каміння з самого Південного полюсу?!


Оксана Семенова, мама учня 8-А класу.

Інтерв’ю з нашим Олімпійцем

На XVI Міжнародній Жаутиківській олімпіаді, яка проходила в січні 2020 року, команда учнів України отримала 12 медалей з математики та інформатики.
У Марка Хасіна, учня 11 класу Русанівського ліцею, ЗОЛОТА МЕДАЛЬ.
Ось невеличке інтерв'ю з ним.

- Скажи, Марк, почему Олимпиада так называется?

- Насколько знаю, Жаутыков - учёный, в Казахстане. Будучи крупным математиком, уделял большое внимание развитию школьного олимпиадного движения. Для справки: Жаутыков О.А.(1911-1989) - академик, доктор физико-математических наук. Многое сделал для того, чтобы в Алма-Аты была открыта Республиканская физико-математическая школа. В её стенах и прошла 1-ая Жаутыковская олимпиада в 2005 году.

- Определи, пожалуйста, уровень этой Олимпиады.

- Сильная Олимпиада. Быть может, чуть уступает Международной олимпиаде по математике!

- Много ли было участников?

- Около 600. Некоторых из них я видел в прошлом году во время Международной математической олимпиады, проходившей в Великобритании.

- Как команда Украины выступила в целом?

- На мой взгляд, успешно. Мы были среди  сильнейших команд по математике (руководитель А.Дашков) и информатике (руководитель К.Кадиров).

- Как тебе город Алма-Аты?

- Понравился, красивый город. Были экскурсии, например, на каток Медео. Впечатляюще! Там даже можно было покататься на коньках. Но я не рискнул...:).

- Ты доволен своим выступлением? Золотая медаль, 37 баллов из 42!

- В целом да. Хотя через полтора часа после окончания Олимпиады пришло полное решение той задачи, за которую получил 2 балла из 7...

- Марк, мы очень Рады за тебя! Благодарим за такие Успехи! Удач тебе! Вдохновения! Улыбок! Побед!!!Так держать! И так дерзать!

 - Спасибо!..

Г.Филипповский.

Емоції та почуття

Будь-хто може розгніватись – це легко. Проте виявити гнів стосовно саме тієї людини, яка на це заслуговує, потрібною мірою, у відповідний час, для досягнення гідної мети й у відповідній формі – це не легко.
Аристотель

Емоційний інтелект – являє собою набір навичок, які допомагають нам розпізнати свої почуття, емоції та емоції інших людей, управляти емоціями.
Безумовно, це корисний інструмент керування собою та взаємодії з іншими людьми. Навички ЕQ допомагають нам і в особистих взаєминах, і в професійній реалізації.

Тому протягом минулого тижня для учнів 8-10 класів Русанівського ліцею були проведені заняття, які сприяли формуванню вміння усвідомлювати й адекватно виражати свої емоції та почуття за допомогою міміки, інтонації, а також розрізняти та сприймати емоції й почуття свого оточення, розвивати комунікативні здібності.

Під час занять, завдяки ряду вправ, ліцеїсти дізналися про шість основних емоцій: радість, здивування, сум, гнів, страх і огиду. Усвідомили, що між думками, почуттями та поведінкою існує зв'язок і що емоційні проблеми викликаються не тільки ситуаціями, але і їх неправильним сприйняттям.

Ігри – серйозна наука

"Для мене задача вирішена в той момент, коли вона поставлена."
Джон Ф. Неш, математик, лауреат Нобелівської премії

Сьогодні, учні 7-8 класів Русанівського ліцею, мали чудову нагоду доторкнутись до теорії ігор.
Ігри? Це «біч сучасності», де у кожного цілий світ в смартфоні. Можливо!
Але доктор фізико-математичних наук, п.н.с. Інституту програмних систем НАН України, доцент КПІ імені Сікорського Олексій Ігнатенко розказав ліцеїстам про виникнення теорії ігор та науковців, які відіграли вирішальну роль у набутті нею широкої популярності.

Під час зустрічі говорили про стратегічну взаємодію раціональних гравців, зокрема в шахматах. А ще наведені різноманітні приклади застосування цієї теорії в повсякденному житті. Учні захопились цікавими задачами та алгоритмами їх розв'язання.

Вам цікаво? Більше матеріалів на сторінці сайта Олексія Ігнатенко

Ми вдячні лектору-ентузіасту, який популяризує математичні знання та доводить, що теорія ігор дозволяє нам приймати кращі рішення загалом.

С. Тимошенко

Питання наші, відповіді Ваші – Юлія Вікторівна Марціновська

Это изображение имеет пустой атрибут alt; его имя файла - %25D0%2594%25D0%25B0%25D0%25B2%25D0%25B0%25D0%25B9%25D1%2582%25D0%25B5%2B%25D0%25B7%25D0%25BD%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25BE%25D0%25BC%25D0%25B8%25D1%2582%25D0%25B8%25D1%2581%25D1%258F.png

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів у рубриці "Знайомтесь!"

Учитель біології, класний керівник - Юлія Вікторівна Марціновська

І перше суто біологічне питання спеціально для Вас. Скільки треба з’їсти крендельків, щоб середньостатистичний учень був задоволений?

Пачку.

Змістовно)). А якої теорії виникнення людини на Землі Ви дотримуєтеся?

Двох теорій. Креаціонізму, тобто все ж є вище створіння, що дало початок зародженню живим організмам, а далі процеси еволюції. Звичайні зміни, які відбувались протягом довгих років існування Землі,  у зв`язку з пристосуванням до тих чи інших умов довкілля.

Яким був ваш улюблений предмет у школі?

Фізкультура.

Але зараз Ви вчитель біології. Що підштовхнуло Вас до зміни профілю?

Суто випадково. Узагалі цікавилась медициною (і досі цікавлюся). У процесі вступу до університету пропустила іспит з фізкультури. Списки закрилися, і я вирішила: будь, що буде, піду на біолога.

А біологія як шкільний предмет Вам подобалася?

Не можу сказати, що я її любила. Вона просто мені легко давалася й не більше.

Чи продовжуєте Ви й досі займатись вивченням біології?

Так, продовжую, але не цілої біології як науки, а лише окремої її галузі – фізичної терапії, реабілітації. Більше пов’язано з людиною.

Як Ви ставитесь до дуже актуального на сьогодні питання екології?

Я цим зараз дуже переймаюсь. Хвилює, в першу чергу вивіз сміття. Тому що його багато накопичується і часто його можна зустрічати по місту, на вулицях, особливо під час великих заходів. По-друге забрудненість повітря, вирубування лісів, низька якість питної води, а також зміни клімату.

Що Ви робите для підтримки своєї фігури в такому чудовому стані?

Чесно? Нічого. Певно, частково - це генетика та хороший метаболізм. Плюс ранкова зарядка, йога, а з приводу харчування – можу дозволити собі будь-що, тому що компенсую це збалансованим харчуванням і фізичними заняттями.

Чи є у Вас якась цікава історія зі студентського життя, якою Ви могли б поділитися?

Є. Але ви її дізнаєтеся на випускному)).

Як Ви вважаєте, якою є найважливіша якість сучасного учня?

Чесність. Насамперед чесність. Це навіть не для учня, а для людини взагалі. А в плані навчання – самостійність. Бажання самому дізнаватися щось нове, здобувати знання і не боятись запитувати те чого не розумієте. Важливе саме прагнення.

А ким би Ви хотіли працювати, якщо не вчителем і не реабілітологом?

На той час я хотіла працювати в  медичній реабілітації. Цю свою мрію здійснила: отримала другу вищу освіту, цього року захистилася й стала офіційним дипломованим фізичним терапевтом, ерготерапевтом  іншими словами реабілітологом.

Кого з учителів Русанівського ліцею Ви б хотіли побачити своїм учителем у шкільні роки?

Напевне, Оксану Миколаївну. Вражає її спокій та врівноваженість. Точно.

Якщо уявити ліцей майбутнього, які  три речі Ви там обов’язково бачите?

Відсутність навчальних програм, які нам нав’язує Міністерство освіти. Щоб ми самостійно могли вибирати ті теми, які вважаємо доцільними для засвоєння дітьми в той чи інший момент, а не завантажувати вас надлишковою інформацією.

Наступне – щоб не було бюрократії, паперової роботи – більше роботи з дітьми.

І побільше, напевне, виходів за межі ліцею.

Яка у Вас улюблена книга?

Ден Браун. Це автор, книги якого я читаю на одному подиху.

А яку музику Ви слухаєте?

Музика в мене під настрій. У мене немає улюбленого стилю чи жанру. Сьогодні захотілося мені важку металіку послухати – я її послухаю, завтра захочу послухати Вівальді – я послухаю Вівальді.

Які ваші джерела натхнення?

Коли мені треба прийти в себе, знайти баланс – це пробіжка. Музика, парк чи ліс неподалеку, наодинці зі своїми думками – і все стає на свої місця.

Існує таке правило щодо поліцейських, що вони залишаються поліцейськими навіть не на службі й громадяни мають право до них звернутися по компетентну допомогу. Як Ви вважаєте, чи працює те саме правило щодо професії вчителя?

Так, інколи так. Хоча я працюю вчителем усього лише п’ятий рік, манера спілкування з учнями в школі переноситься іноді на друзів. Забуваєшся, починаєш щось пояснювати, а вони тобі: «Ми ж не в школі. Нащо мені оце?»

Чи має вчитель у своєму повсякденному житті зважати на те, що він учитель і ставитися до життя через цю призму?

Ні, це стереотипи, які залишилися щодо вчителів. Поза межами навчального закладу хоч ти вчитель, хоч ти стрибаєш з парашутом, якщо хочеш пірсинг собі зробити – роби. Я нещодавно зробила собі татуювання й мене друзі питають: «Як так? Ти ж учитель!» Ну то й що?    

Інтерв'ю брали учні 10-Б класу, Артем Шумський і Ліза Ткач.

Фонд Выпускников