У 2017 році у Вінниці було започатковано проведення  "Олімпіади геометричної творчості імені В.А.Ясінського", яка останні чотири роки  проходить у онлайн режимі.

Олексій Борисович Панасенко, головний організатор олімпіади та учень В'ячеслава Андрійовича Ясінського, запропонував мені очолити комітет журі та  започаткувати YGO — Yasinskyi geometry olympiad. Вона є логічним продовженням олімпіади складного рівня.

У процесі підготовки до олімпіади було розроблено двомовний сайт (ua/en), емблему, перекладено умови олімпіад минулих років. До комітету з відбору задач увійшли  учитель Русанівського ліцею Григорій Борисович Філіпповський та кандидат фізико-математичних наук Володимир Борисович Брайман. Серед авторів задач були ще випускники Рл: Олексій Карлюченко, Михайло Плотніков,

Олімпіада відбулась 24 грудня 2024 року. Серед учнів 8-11 класів були представники 6 інших країн. Хочу відзначити успішні результати учнів Русанівського ліцею: Горбунова Олександра, Любимого Мирослава, Колісник Яни, Зінченка Дмитра, Гуз Софії, Жванко Ярини.

Вітаємо наших призерів!!!!

На сьогоднішній день, це єдина геометрична олімпіада в Україні, тож хочеться подякувати всім тим, хто прийняв участь та цікавився олімпіадою. На олімпіаді були дійсно красиві та складні задачі, тож варто подякувати всім авторам за те, що вони підтримують олімпіадну геометрію в Україні.

На сайті олімпіади ви можете ознайомитись із задачами та результатами учасників минулих років:

Матвій Курський, випускник Рл

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів у рубриці "Знайомтесь!"

Учитель інформатики - Павло Сергійович Алексєєв

Якою була ваша найцікавіша професія? 

Я брав безпосередню участь у розробці сайту метро в Донецьку, яке, на жаль, так і не розпочало роботу. Також була робота в компанії, яка займалася бездротовим зв'язком, де мене направили на курси промислового альпінізму. Найвища точка, до якої я «добирався» була труба заввишки 200 метрів. Цікаво було працювати в Індії з людьми різної культури та походження. Був досвід роботи діджеєм на різних заходах.

Як ви собі уявляли свою майбутню професію в дитинстві? Ким б ви стали, якби не ІТ?

Точно скажу, що я не мріяв встати вчителем. Проте, певні навички в мене були, адже я маю молодшого брата і часто проводив із ним час. Коли він у мене щось питав, то я мав йому це пояснювати «його мовою».
Так і в професії вчителя.
Якби не ІТ, то я б обрав щось пов'язане з конструюванням приладів, де потрібні знання математики, фізики. Галузь, де можна не лише теоретично працювати, а й начаклувати новий пристрій.

Як ви прийшли в IT?

Якось влітку, коли ще я був у школі, пішов до бібліотеки і знайшов книгу з програмування мовою Паскаль. Я її взяв та прочитав, як кажуть, від скоринки до скоринки.
А потім я повернувся до школи, і там ввели новий предмет – інформатику. Учитель, який нас вів, у інформатиці зовсім не тямив, адже був математиком, тому ми вчилися разом.
В дев'ятому класі я заявив, що хочу вчитись на програміста, але мені повідомили, що того, хто на цьому знається, немає. Тоді я сказав, що знайду таку людину сам.

Я обійшов усе місто, доки не знайшов інформаційно-обчислювальний центр. Там я «дістав» директора УПК, директора самого центру – та кого тільки міг! Аби я від них відчепився, вони вирішили взяти в мене іспити. Я їх склав та отримав посвідчення оператора електронно-обчислювальних машин. Щоправда, оскільки я був у 10 класі, то невдовзі я звідти пішов та більше не приходив.

 Як ви вважаєте, чи може штучний інтелект повністю замінити вчителів у майбутньому?

Коли ти спілкуєшся з людиною, яка тобі неприємна, навіть найцікавіша інформація проходить повз тебе, а от коли людина тобі симпатизує, ти хочеш слухати її ще більше, навіть якщо вона говорить про щось ну дуже нудне. І ось на такому рівні взаємодії, між людьми, штучний інтелект завжди програватиме.

Чи можна якось змотивувати учнів, які не зацікавлені в предметі?

Якщо щось не цікаво – силою навчити неможливо. Ти можеш мені щось розповідати, а я закрию вуха, і просто не буду тебе слухати та нічогісінько не навчусь. Тож я завжди намагаюся робити уроки з гумором. Вчитель — це не лише передавач знань, а й іноді трохи ведучий та актор.

Які у вас є хобі? 

Робототехніка, вочевидь. Також через проблему зі спиною я почав ходити на хіп-хоп. А ще я дуже потребую музики. У стресових ситуаціях я завжди маю при собі улюблену мелодію.

Які асоціації виникають, коли чуєте «Русанівський ліцей»?

Напевно, найперша асоціація – підтримка. Русанівський ліцей для мене став місцем підтримки у важливі моменти. Він нагадує мені місце, де я жив, у Донецьку, на маленькій вулиці, де всі одне одного знали. Так і тут — теплий, дружній колектив, де люди завжди готові стати опорою одне для одного.

Чи є якась книга або фільм справили на Вас найбільше враження?

В дитинстві я читав книгу, яка вчила, що багато загадкових явищ мають просте фізичне пояснення. Ось цікава історія: одна родина дуже полюбляла морозиво і коли вони їздили по нього, машина не заводилась після покупки полуничного морозива, хоча з шоколадним все було гаразд. Здавалося, що смак морозива якось впливає на машину. Насправді, шоколадне морозиво продавалося на вході в магазин, а полуничне — в найдальшому кутку, тобто коли вони купували полуничне морозиво, машина встигала охолоджуватись, і через деякий час, коли її намагалися знову завести, карбюратор не міг налаштувати правильне співвідношення палива і повітря внаслідок повітряних кульок всередині. Все вирішувалось, якщо завести машину трохи раніше або пізніше. У висновку маємо, що справа не в морозиві, а в карбюраторі, який потребував налаштування. Ось і все.

Куди б Ви поїхали, якби могли обрати будь-яке місце на світі?

Колись я на це питання відповів для себе, що найкраще місце – це дім. Була можливість поїхати до Канади, але я для себе вирішив, що повернуся в Україну, та будуватиму життя тут.
Можливо, колись я зберусь і поїду до маленького міста. Може, навіть це буде і острів, бо я, насправді, не можу сказати, що дуже потребую багато інших людей поруч.

Інтерв’ю брала учениця 9 класу, Олександра Станіславська.

Ми всі одна сімʼя
Єдина ми родина -
Мільйони різних «Я»,
А разом - Україна!

Акт злуки Української Народної та Західноукраїнської Народної республік 22-го січня 1919 року назавжди увіковічив жагу нашої нації до спільної свободи і невпинної боротьби за своє самовираження. Протягом 106 років ми продовжуємо щодня творити усе можливе і неможливе, аби знову доводити світові, що українці - народ, який був, є та буде!

У цей важливий для України день ми вшанували пам'ять наших Героїв. Усі ліцеїсти та вчителі були усміхненими в унікальних вишиванках і з національними символами. І, попри ранкову тривогу, ми зібралися, щоб об'єднатися у спільному колі зі стрічками, як знак нашої віри та сили.

День Соборності України - це Єдність, Незалежність, Мова, Гідність, Стійкість, Воля, Любов, Пам'ять!

 “Хай слово «Соборність» не буде тільки книжковою фразою, але щоденним хлібом та правдивою Ідеєю наших буднів!” ( Михайло Дяченко)

Дякую всім ліцеїстам за залученість, підтримку і проявлення громадянської свідомості. Дякую Збройним Силам України, що бережуть нашу соборність.

Слава Україні! Ми - єдині!

Батрак Маруся, 10-Б клас

У рамках освітнього заходу "Defence Expo Day", у п'ятницю, учні десятих класів мали змогу глибше і краще пізнати тему розвитку військового захисту та оборони України. Ми змогли не лише оглянути мобільні стенди підприємств, а й поспілкуватися з їхніми представниками. Від представника Міністерства стратегічних галузей промисловості України, почули про гостей -представників  різних підприємств, яких об'єднує спільна мета: зберегти життя і протидіяти ворогові.

Розпочали знайомство з "Kvertus" - розробників і виробників РЕБ і РЕР. Їхня продукція захищає від дронів техніку і, насамперед, людські життя. Цікаво було  дізнались про роботизовані платформи, що здатні замінити людину під час важливих завдань від представників компанії "Tencore" та безпілотні системи, що активно залучаються і використовуються Збройними Силами України від "Airlogic".  Це надзвичайно цікаве спілкування у форматі запитань-відповідей, що поглибило наші пізнання в цій сфері.

Щиро вдячні за те, що у ліцеїстів була можливість побачити демонстрацію виробу "Termit" від "Tencore", який здатний рухатися по всіх нерівностях поверхні й різних матеріалах; дивувати своїм дрифтом і витривалістю. Це було неймовірно!!! Варто додати, що на заході був присутній окремий загін ЦСП НГУ "Омега", які розповіли про свою роботу з безпілотними дронами.

Найбільше сподобалося не тільки те, що засоби для знищення нашого ворога покращуються і починають масово якісно вироблятися в Україні, а й те, з яким захопленням і любов'ю про власні справи говорили наші гості; те, як кожен і кожна з них з увагою і щирістю відповідав на всі питання ліцеїстів.

 Дякуємо за таку честь побачити і пізнати для себе тенденції розвитку нашої військово-оборонної  промисловості, що допомагає зберігати людські життя! Далі - більше! Далі - краще! Слава Україні! Героям Слава!

Батрак Маруся, учениця 10-Б

Дорогі друзі!

Ми пережили ще один нелегкий воєнний рік, але не втратили НАДІЮ!

Ми стали частиною великої історії, не втративши ВІРУ в Україну!

Ми залишаємось непохитними, з вдячністю та ЛЮБОВ’Ю нашим захисникам.

Дякуємо кожному за єдність, згуртованість і небайдужість!

2025-й рік — це нові можливості, нові досягнення та нові починання. І нехай для нас усіх він буде щедрим на щасливі моменти, сповнені світла й радості!

Нехай цей рік принесе ПЕРЕМОГУ, злагоду та процвітання кожній родині та нашій славній УКРАЇНІ!!!

Колектив Русанівського ліцею.

19 грудня, ліцеїсти урочисто розпочали завершення року святковим Вертепом. Протягом усього тижня ми ретельно готувалися до цього виступу: збиралися на репетиції, переживали, вчили слова та водночас чудово проводили час у дружньому колі. Кожен із нас відчував себе частиною великої команди, об'єднаної спільною метою — створити незабутнє святкове дійство.

Сам Вертеп вийшов по-справжньому чарівним і захопливим. Ми оживили українські традиції, співали щедрівки та створили атмосферу, сповнену тепла і радості. Цей момент став нагадуванням про те, наскільки важливими є наші традиції та як вони об’єднують людей.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Русанівський ліцей м.Києва (@rl_ua)

Після Вертепу відбулося ще одне яскраве дійство — вселіцейний обмін подарунками в рамках Таємного Миколайчика. Усі з нетерпінням розпаковували свої дарунки, а у повітрі панував дух радості, сюрпризів і приємних несподіванок. Кожен отримав щось особливе, створене або підібране з любов’ю.

Ліцей наповнився неймовірно теплою, передсвятковою атмосферою. Усі були усміхнені, задоволені, сповнені вдячності за щирі моменти, які залишать у наших серцях - свято єдності, доброти та радості, яке підсумовує ще один рік нашого спільного життя у Русанівському ліцеї. Миру та злагоди нам усім!

Слава Україні!!!

Печененко Варвара, 9-а клас

Щедрий рік на ювілеї цьогоріч у нашому Русанівському ліцеї. Естафету сьогодні приймає ГРИГОРІЙ БОРИСОВИЧ ФІЛІППОВСЬКИЙ!

Неперевершений математик, завзятий ентузіаст, взірець для всіх. Не просто вчитель, а наставник, який запалює в учнів жагу до знань. Його уроки – це ключ до розуміння світу. Його наукові праці – це вагомий внесок у розвиток математичної науки. Відданість Григорія Борисовича професії, педагогічний талант і любов до геометрії мають своє продовження в досягненнях його вихованців.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії та нових творчих злетів. Бажаємо, щоб усі рівняння завжди мали розв’язки. Нехай усі теореми доводяться, а життя наповнюється гармонією. Хай Ваші знання та досвід і надалі служать на благо української освіти.

Дякуємо за мудрість, підтримку та безмежний простір, до якого долучаєте всіх нас.

З ЮВІЛЕЄМ!!!

Педагогічний та учнівський колективи Рл.

Наша екскурсія до ІТ-центру компанії EPАM залишила найяскравіші враження! Уже з перших хвилин нас привітно зустріли, створивши атмосферу дружелюбності й зацікавленості.

Екскурсія була дуже змістовною та добре організованою. Нам розповіли багато корисної інформації про сучасні технології, принципи роботи компанії та кар’єрні можливості в ІТ-сфері. Особливо вразили інтерактивні презентації та цікаві розповіді від фахівців, які поділилися власним досвідом і відповіли на всі наші запитання.

Прогулянка по кампусу теж залишила незабутні спогади. Ми відвідали різні відділи, сучасні офіси, креативні зони відпочинку та навіть мінікафе для працівників. Було цікаво побачити, як створено комфортні умови для роботи й розвитку співробітників.

Приємним сюрпризом стали подарунки-сувеніри з логотипом компанії, які нам вручили під час екскурсії. А смачний перекус із кавою був чудовим завершенням насиченого дня.

Щиро дякуємо ІТ-центру компанії EPАM за теплий прийом, цікаву програму та незабутній досвід! Думаю, ця екскурсія стала натхненням для багатьох із нас і мотивувала до подальшого вивчення технологій.

         Дякуємо ЗСУ  за  можливість навчатися і розвиватися!

             Євгенія Андрєєва, 10-А

Сьогодні наша команда взяла участь у патріотичних змаганнях «Джура», які об’єднують молодь з усієї країни, навчаючи їх бути справжніми патріотами, вміти працювати в команді та гідно долати труднощі.

Підготовка до змагань тривала кілька місяців. Це вже другий етап змагань. Ми наполегливо тренувалися у стройовій підготовці, підвищували рівень загальної фізичної підготовленості, а також вивчали історію України, її національні символи й традиції. Ми вдосконалювали свої навички, підтримуючи одне одного та працюючи як єдиний злагоджений механізм.

Під час самих змагань наша команда показала високий рівень підготовки, витримку та командний дух. Судді відмітили нашу впевненість у виконанні вправ та готовність до будь-яких викликів. Це стало можливим завдяки наполегливості кожного з нас та безцінній підтримці наших вчителів-наставників.

Дякуємо всім учасникам за чесну боротьбу, а суддям — за об’єктивність та підтримку. Ми пишаємося своїм результатом та впевнені, що майбутні змагання принесуть ще більше перемог та яскравих вражень!

Слава Україні!

Євгенія Андрєєва, учениця 10а класу

Екскурсія до Національного військово-історичного музею нам сподобалася. Будь-які періоди історії нашої країни вимагали захисників, починаючи від княжих дружинників до героїв АТО, від козаків до полків армії УНР та воїнів УПА ,від учасників Революції Гідності до героїв сучасної війни.

У музеї є багато експонатів та речей нинішнього часу, у якому й ми виступаємо очевидцями. Усе це створює ефект присутності в найгарячіших та найнебезпечніших місцях України , поєднуючи біль, сум за загиблими та гордість за тих, хто боровся й бореться за свободу нашої землі.

Екскурсія була неймовірно цікавою та корисною.

Дякуємо ЗСУ за захист та безпеку.💙💛

Поліщук Ніка, 8-Б