“Давайте знайомитись” – Максим Степаненко, 7 клас
Навколо нас багато цікавого та захоплюючого. Кожен може знайти собі щось до душі. Захоплення людини – це те, що вона робить не тому, що треба, а тому, що їй це подобається. А чим захоплюєтесь ви?..
Продовжуємо проект «давайте знайомитись!» У ньому пропонуємо розповісти про себе та своє хобі. Приєднуйтесь. Чекаємо саме на вашу розповідь!!!
Привіт, я не тільки математик)
Крім книг, шахів і футболу є дві речі, які дуже важливі в моєму житті. Я – турист. Мені розповідали, що на Говерлі я побував перший раз у 5 місяців з батьками. Не пам’ятаю, напевно так і було. А потім – безліч байдарочних походів кожного літа, пішо-гірні походи Карпатами з наплічниками, майже всі двохтисячники Чорногірського хребта, Свидовець, Боржава, гірські озера. Це неймовірні враження у моїх щорічних тижневих походах горами України. А ще декілька разів мандрував Лікійською стежкою Туреччини, там, де зустрічаються велетенські гори з ласкавим морем і старовинною історією.
І друге. Але, ні, це перше і дуже важливе в моєму житті: спортивні бальні танці. З ними спочатку мене знайомив мій рідний брат – Степаненко Микита (пам’ятаєте, випуск РЛ 2016?). Він також діючий спортсмен і тренер. Мої перші кроки були невпевненими, але потім, коли багато чого навчився і зрозумів, стало неймовірно цікаво і круто.
Тепер суто цифри для любителів математики:
8 років у цьому спорті, дві програми: європейська та латиноамериканська, 10 танців, 25-30 годин тренувань на тиждень, три Чемпіонати світу з нашою участю і 7 медалей на них. Але головне те, що, коли ти працюєш у спортивному залі і буває важко, згадуєш, шо кожен твій вихід на паркет – привiд довести всім, що спортсмени України – найкращі, і країна наша теж найкраща! Саме на паркеті мій бій, і потрібно витримати його гідно. А коли, стоячи на п'єдесталі, чуєш гімн України – йдуть мурашки по шкірі. Радість і гордість! А наступного дня з новими силами і натхненням – на тренування…
Посвята в ліцеїсти – традиційне свято в Русанівському ліцеї.
Наш час настав.
До клятви ми готові.
Сказати, хто ми є і що для нас ліцей.
Разом- ми незборима сила,
бо всіх єднає нас любов.
До України- неньки, до родини.
До друзів, однокласників - усіх.
Ми віримо, що Україна переможе.
Ліцей наш був і буде, бо ми є!
(учні 8-А класу)
Нарешті дочекалися! Минулого року, ми, 10-класники, почули про традиції Русанівського ліцею. З однією з них навіть встигли познайомитися - Вереснівка задала прекрасний настрій на весь навчальний рік. Але через епідемічну ситуацію в Україні, ми свою посвяту, на жаль, пропустили. Тому цього року, в останній день перед осінніми канікулами, ми надолужили все пропущене та можемо гордо зватися ліцеїстами! Урочистий процес посвяти пройшли не тільки всі нові учні, а й деякі вчителі, тому вона точно запам'яталася всім.
Ольга Полюлях, 11-Б клас
Враховуючи війну, повітряні тривоги та умови, до яких ми адаптувалися, офлайн навчання стало радістю для нас. Але одним сонячним днем, хоч і в сховищі, нас посвятили в ліцеїсти. Під час цього дійства ми відчували єдність і радість. Виголошуючи клятву, розуміли, що за цим "титулом" стоїть велика відповідальність.
А ще дуже весело було, коли вчителі нас розмальовували, а потім дехто з нас розмалював нових учителів. Такий формат теплого, душевного свята нам дуже сподобався. Тож у цей день ми з гордістю дивували всю Русанівку своїми радісними розмальованими обличчями
Колектив 8-А класу
Посвята в ліцеїсти була довгоочікуваною для нас усіх. Хотілося швидше стати восьмикласниками та ліцеїстами. Це хороша мотивація, щоб долати всі труднощі. І хоча кожний уявляв цей день по-своєму, у всіх нас точно були спільні емоції: щастя, піднесеність, урочистість проголошення присяги та «розмальовки» на наших обличчях. А ще переповняла гордість за нас і ліцей, бажання рухатися тільки вперед, бо ми – ліцеїсти!
Дякуємо вчителям за цей прекрасний день та вітаємо всіх тих, хто долучився до родини Русанівського ліцею!
Мрійте та дійте!!!
Мирослава Любич, Юлія Петрук, 8-Б клас
Нова рубрика: “Давайте знайомитись”
Навколо нас багато цікавого та захоплюючого. Кожен може знайти собі щось до душі. Захоплення людини – це те, що вона робить не тому, що треба, а тому, що їй це подобається. А чим захоплюєтесь ви?..
Розпочинаємо проект «давайте знайомитись!» У ньому пропонуємо розповісти про себе та своє хобі. Бо ми давно не збирались біля вогнища, розповідаючи один одному найпотаємніше…
Розпочнемо з тих, хто долучився до нашої ліцейної спільноти цьогоріч.
Ангеліна Стремоухова, 7 клас
Художньою гімнастикою я почала займатися у шість років. До цього був балет…
І ось, одного разу, треба було підготуватися до виступу та вивчити деякі акробатичні елементи. Так доля й звела мене з першим тренером Анастасією Олександрівною. Під час наших тренувань вона натхненно розповідала про художню гімнастику та показувала предмети, з якими виступають гімнастки. А дивлячись відео про цей вид спорту, захоплююсь їх грацією, красою, спритністю. Я закохалась в цей неймовірний світ гімнастики!
Коли почалась війна, я переїхала до іншого міста та продовжила свої тренування в іншому клубі, з іншими тренерами. Вони дуже кваліфіковані. А ще - прекрасна команда дівчат. Як би не склалося в майбутньому, і де б я не тренувалася, я завжди пам'ятатиму та цінуватиму свого першого тренера, завдячуючи якому почалася моя історія з художньою гімнастикою.