Звіт Русанівського ліцею за 2016-2017 н.р.
Це потрібно нам, щоб залишатися Людьми!
9 ТРАВНЯ 2017
Більше 20 років Русанівський ліцей разом із випускниками зсш №84 співає під гітару пісні про війну. Цього року зібрався гурт учнів, учителів, батьків, випускників та друзів ліцею. Сюди приходять не за наказом, сюди приходять за покликом серця, душі. Чимало перехожих, киян і гостей міста, ветеранів, слухаючи пісні, підспівували. Скільки, виявляється, у нас небайдужих людей!
Не можна передати словами те, що відбувається в душі, коли всі разом співають «Нам нужна одна победа», «А мы с тобой, брат, из пехоты»… Відчуваєш нездоланну силу в єдності! Це потрібно нам, щоб залишатися Людьми, щоб зберігати в серцях пам’ять про загиблих, щоб піклуватися про живих!
Традиційний кубок з волейболу Русанівського ліцею
Багато років поспіль у Русанівському ліцеї розігрується Кубок ліцею з волейболу «Батьки, діти, учителі». Цього року традиційний поєдинок команд відбувся 22 квітня. Гра була доволі напруженою. Вже вкотре нагорода дістається Учителям. Вони в чудовій спортивній формі! А головне – це Команда!!!
Але і збірна учнів ліцею була на висоті. Систематичні тренування не пройшли даремно: команда посіла І місце в змаганнях «Шкільна волейбольна ліга України» (районний етап) та ІІІ місце в міському, ставши бронзовим призером. До складу команди увійшли: капітан Соколиков-Тулєй Міхал, Котов Володимир (11-А), Желябовський Артем (11-Б), Павлов Олег, Грищенко Олексій, Халенко Михайло (10-А), Папуча Нікіта (9-А).
Перерва Антоніна, 9-А
Перший підсумок роботи фонду випускників Русанівського ліцею
|
Результати другого туру конкурсного прийому
Протокол другого туру конкурсного приймання до Русанівського ліцею:
Запрошуємо батьків учнів, які рекомендовані до зарахування на батьківські збори, які відбудуться 9 червня (п’ятниця):
- до 8 класу о 16.00.
Принести Особову справу та медичну картку учня.
Дирекція
Результати першого туру конкурсного прийому
Протокол 1 туру конкурсного приймання до Русанівського ліцею:
Маївка 2017 досі сниться

Вітаю вас, шановані читачі. Мене переповнює бажання розповісти про традиційну для Русанівського ліцею – Маївку 2017.
Вона була для мене й, я гадаю, для багатьох інших досить оригінальною: реальна справа «Волонтер», театр тіней, майстерні з виживання – це все було досить незвичним, новим і, звісно ж, цікавим. Але про все по черзі.
Через розповіді одне одного біля спільного багаття ми осягнули все жахіття війн. Цей вечір видався досить важким. Він спонукав до міркувань та роздумів, адже розмовляти про війни , які вже траплялися в нашій історії і повторюються сьогодні, може не кожен. Але про це треба говорити: мир цінує той, хто знає руйнівні наслідки війни.
Але наступного ранку нам пощастило відчути вдячність, теплоту одне одного, адже не кожного дня займаєшся волонтерством. Взагалі це було досить цікаво і корисно. Деякі навіть вирішили займатися цим і надалі.
Потім була гра, як завжди, весела. Завдяки їй можна зблизитись з однолітками, знайти нових друзів, навчитися працювати в команді. Під час гри пішов дощ, але він побачив наше розчарування і вирішив закінчитися. Тож гру було завершено.
А згодом настав вечір, який нам приніс здивування, захоплення, інтригу. Театр тіней… Виступали всі: діти, учителі, батьки, випускники. За білим простирадлом, за яким світив ліхтарик, у повній тиші розігрувалися фрагменти казок «Попелюшка», «Снігова королева», «Бременські музиканти», «Пригоди
Вінні-Пуха» тощо, а глядачі відгадували, що це за казка. Це було неперевершено!
Наступного дня дев'яті класи закривали Маївку. Усі, хто брали участь у грі і виграли, отримали смачні призи.
А потім так не хотілося вирушати назад, у місто, адже в лісі було так весело і цікаво. Тож із щемом у серці, але з надією повернутися сюди ще раз ми відправилися по домівках до повсякденних справ… Дякую всім організаторам і учасникам Маївки за новий досвід, приємні спогади і хороший настрій.
Антоніна Перерва, 9-А
Там у сосновому гаю, там соловейко щебетав…
Марина Ключнікова, мама учениці 8 та учня 11 класів РЛ

Моя «травнівка-2017» почалася із учня восьмого класу Русанівського ліцею. Ми саме збиралися ставити намет і зрозуміли, що забули клейонку, яку стелють на землю, аби не пошкодити дно намету. Хлопець старанно згріб граблями усі шишки і палки убік і розчистив нам місце. Після нього підійшли дівчата і допомогли поставити намет. Виявилося, що діти-учасники «травнівки» пробували себе в ролі волонтерів. Одразу подумала: «Так починаються люди державного мислення. Починаються з «мені не байдуже».
Перший вечір на галявині згадували війни, згадували піснею і прозою. І ліцеїсти, і вчителі, і друзі ліцею, такі, як Микола Чернявський. Кожному було, що згадати, що почути, над чим подумати. І сказати собі: «Блаженні миротворці!».
На наступний день була гра, яку підступний дощ не зміг зупинити. Діти вчилися влучно кидати м’яч, балансувати на натягнутих мотузках… Але перш за все вчилися командній роботі: на ходу визначалися лідери і послідовники, усвідомлювалася необхідність ефективно виконати завдання незважаючи на вік, здібності, уподобання учасників, незважаючи на шалене бажання перемогти.
Був і свій аматорський лісовий Теуліс. Кожна команда без слів представляла відомий твір засобами пантоміми за екраном, підсвіченим ліхтариком, а глядачі, відповідно, відгадували цей твір. Якщо сказати коротко, це був феєрверк творчості, змагання і просто радості.
Усе в двох словах не розкажеш. «Травнівка» – це унікальне поєднання молодого життя, диму вогнищ, гітарного і пташиного співу, ну і, звичайно, гучномовця Олександра Анатолійовича. «Травнівка» - це збагачення почуття приналежності РЛ через знайомство з учнями не твого класу (не поспіхом на перерві, а в екстремальних умовах гри) або випускниками; це нове сприйняття вчителів, коли бачиш їх у спортивному одязі з гітарою в руках. «Травнівка» - це єднання з природою. Відчуття різниці між зрізаними конваліями на базарі і живими, які світяться на сонці і виблискують росою між сосон і мурашників. Ну і, звичайно, солов’ї, про яких жителі міст пам’ятають хіба що з віршів.