"Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову."
Ліна Костенко

Напередодні Дня української писемності та мови всі ми, учні та вчителі Русанівського ліцею, разом з усіма українцями в Україні та за її межами писали ХІХ Всеукраїнський  радіодиктант  національної єдності.

Словами важко описати, що  відчуваєш, коли стаєш частинкою великого цілого… Тебе наповнює  почуття гордості за нашу мову, за наш народ, який, не зважаючи ні на що, зміг її зберегти. І лунає вона  не лише в піснях народних, а й на телебаченні, на вулиці, у школах і вишах, у наших домівках.

Без мови годі говорити про самостійну націю.

Мова – це те, що має нас об’єднувати, адже ми – українці!

О. Артеменко

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів у рубриці "Знайомтесь!"

Учитель хімії, кандидат наук  Тетяна Євгеніївна Буяло.

Про який хімічний елемент Ви могли б розповідати годинами? І чому?

Про Карбон. Тому що цей елемент утворює мільярди хімічних сполук і є основою життя на нашій планеті.

А чому треба вчити хімію?

Щоб мати уявлення й розуміти, що відбувається в навколишньому середовищі.

Чим Ви займаєтеся у вільний від ліцею час?

У вільний від ліцею час працюю в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, маю двох дітей шкільного віку, собаку, черепаху, аксолотля і риб. Усі вимагають уваги. Люблю читати, збирати гриби, спостерігати за рослинами і тваринами в природі.

Яку країну Ви хотіли б відвідати?

По-перше, я хочу у Великобританію. Також мені було б цікаво відвідати острів Маврикій, Аргентину… Дуже багато країн. Я мало де була.

Які у Вас джерела натхнення?

Джерелами натхнення є спілкування з людьми, прагнення до вдосконалення того, чим я займаюсь.

А які Ваші книжкові уподобання?

Я дуже люблю твори Джеральда Да́ррелла, це англійський натураліст. Також Ільфа і Петрова, Агату Крісті й детективи Іоанни Хмелевської. Читати Булгакова люблю.

Якими якостями має бути наділений сучасний учень?

Сучасний учень має бути відкритим для всього нового, здоровим фізично й психічно, цілеспрямованим, добрим, чесним, порядним. Має тверезо оцінювати свої перспективи й будувати своє життя таким чином, щоб бути матеріально забезпеченим. Також учень має бути толерантним до оточення, поважати думку інших.

Щоб Ви змінили чи що впровадили в Рл?

У Рл, думаю, потрібно посилити матеріальну базу для вивчення біології, на досліди з хімії клас ділити на підгрупи, щоб кожен міг проводити експерименти без ризику для здоров'я. Учнів старших класів потрібно розгрузити й дати їм можливість вивчати лише профільні предмети. 

Інтерв’ю брав учень 10-В класу - Шафаренко Владислав

"Гроші або жарт" - цей вислів, зазвичай, ми чуємо на Halloween. Цього року ми вирішили їх поєднати.

5 листопада в Русанівському ліцеї відбувся благодійний ярмарок на якому представлені солодощі та креативні поробки, що виготовлені власноруч.  Ліцеїсти влаштували цю акцію, щоб розпочати збір коштів для встановлення біля будівлі ліцею велопарковки.

Сучасні учні Рл підтримують ідею екологічного транспорту та фізичних вправ корисних для здоров’я, тому користуються велосипедами та самокатами.  Велика вдячність усім, хто підтримав цю акцію! Робота по збору коштів буде продовжуватися.

 Чекаємо усіх небайдужих долучитись до нових акцій Рл.

Фото звіт

Веселка Інна Моісеївна

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів у рубриці "Знайомтесь!"

Учитель української мови та літератури, класний керівник 10-А класу - Оксана Петрівна Артеменко

Почнемо, мабуть, з вашого улюбленого предмету в школі. Який предмет це був?

Біологія, хімія, фізкультура, історія, математика. Мова…література, так, можливо.

 Хімія й біологія подобалися найбільше.

Зараз Ви вчитель української мови та літератури…)

Так.

Що вплинуло на те, що Ви змінили профіль так суттєво?

Ну, мабуть, все ж таки вплинуло те, що я вчительське дитя. Моя мама викладала українську мову й літературу і , у принципі, це те середовище, у якому я зростала. І вже в першому класі знала всю програму з літератури: усі вірші напам'ять, і зміст творів. Сказати, щоб я любила літературу? Я в ній зростала. Так, це моє природне середовище. Говорити, що це був мій улюблений предмет? Це повітря, яким я дихала. Я не збиралася взагалі бути вчителем.

Я хотіла бути слідчим, як тато. Та ще й не просто слідчим, а слідчим-криміналістом. У Радянському Союзі не так просто було здобути цю освіту, вступити на юрфак було майже нереально. А в школу міліції тоді не брали дівчат. Навчатися можна було лише у Волгограді, але мінус був у тому, що після навчання я б не повернулася до Києва. Мені треба було б три роки відпрацювати в Середній Азії, у якомусь аулі дільничим. Тато мене переконав («Ти уяви, які там у Середній Азії закони. Двадцятиоднорічна дівчина! Та тебе вкрадуть у першу ж ніч…»).

Ще думала, можливо, театральний… Але точно не педінститут 🙂

Але все ж саме так з Вами й сталося. То назвіть, на вашу думку, найважливішу якість сучасного учня.

Здатність учитися. І не тільки для того учня, що вчиться в школі чи ще десь. Узагалі учня. Уміння безперервно вчитися, ніколи не зупинятися – оце здорово! Учитися на своїх помилках, учитися на будь-якій інформації – оце найважливіша якість.

Чи ви працювали коли-небудь ще кимось, окрім учителя?

Так, працювала. Я була методисткою дитячого садка й там же, за сумісництвом, музичним керівником і медсестрою.

Тобто так чи інакше були пов’язані з педагогікою?

Так, із педагогікою. Мала в садку кілька професій одночасно через брак кадрів.

А чим Ви займаєтеся у вільний від ліцею час?

Спортом, музикою. Також зараз я повернулася до свого улюбленого хобі: займаюся латиноамериканськими танцями, тому що все життя танцювала й знову, урешті-решт, повернулася до цього. Ще люблю плавання, туризм, трекінг, лижі.

Тепер питання, яке цікавило велику кількість людей. Скільки Ви заробляєте?

Можна заробляти більше. В усякому разі я можу сказати, що можу собі дозволити мандрувати світом.

Приймається :). А зараз уявіть ліцей майбутнього. Таким, яким саме Ви його бачите. І скажіть, які б три речі Ви змінили, упровадили, можливо, щось прибрали?

Насамперед важливою змінити простір ліцею. Люди людьми, це здорово, але простір теж відіграє велику роль. Він замалий для нас, для наших проектів, для нашого креативу… Нам катастрофічно не вистачає місця. І, звичайно, треба розбудовувати або перебудовувати це приміщення або переселятися в нове. Але нове – це буде не той Русанівський ліцей. Тобто, по-хорошому, треба розбудовувати це приміщення, щоб у нас була й актова зала, і спортивна зала, де ми могли б не тільки вчитися (!), але ще й розслаблятися. Перше – це простір.

Друге – це, звичайно ж, технічне оснащення, яке теж, до речі, споріднене із простором. Щоб воно було за останнім словом техніки, це дуже важливо сьогодні, й ми не маємо пасти задніх.

І третє я не те, щоб змінила, я навпаки хотіла б зберегти - це дух сімейності, відкритості, я хотіла б це зберегти й не міняти. Щоб Рл залишався таким, тому що величезні школи, де вчителі навіть не знають одне одного, - це зовсім не те. Школи не повинні бути такими великими. Вони, на мою думку, мають бути маленькими, де кожного видно: у якому він настрої, чим дихає, що відчуває – і саме в такому невеличкому колі ми вчимося бути людьми.

Але це не відповідь на запитання, що б я змінила. Третє, хотілося б, щоб до нас продовжували приходити нестандартні, сміливі викладачі. Так, залучати молоді кадри, які люблять і хочуть працювати в школі.

До речі, питання стосовно вчителів. Кого з учителів Русанівського ліцею Ви, можливо, хотіли б бачити своїм учителем у шкільні роки?

Гмм…Цікаве запитання. Я б із задоволенням повчилася б в Ірини Володимирівни Михайлик, у Григорія Борисовича Філіпповського, в Олександра Анатолійовича Шамовича.

Виходить, у вчителів математики 🙂

Так, я б із задоволенням повчилась у всіх учителів математики. Якщо говорити про гуманітаріїв, то я б із задоволенням повчилась у Ганни Миколаївни Кулічук, Марії Леопольдівни Давидової.

Ми знову повернулися до шкільних років. Скажіть, можливо, у комусь з учнів ліцею Ви впізнаєте себе в школі?

Ну, частково в тобі, так, у тобі я себе впізнаю. Ти ж розумієш, що люди не просто так сходяться або знаходять спільні інтереси. Мені теж, як і тобі, хотілося скрізь встигати: і в навчанні, і в музиці, і в танцях, і в спорті. Щоб вистачало часу на друзів. Щодо ставлення до навчання – мені все було цікаво. Чимось ти схожа на мене.

Це приємно).

Які у Вас є джерела натхнення?

Мої джерела натхнення – це мої хобі, які я вже перелічила. Могла б іще додати, що величезним джерелом натхнення є для мене природа. Я просто обожнюю ліс, воду, гори. Екскурсії по містах розширюють кругозір, але для натхнення важливіша природа: коли ти слухаєш вітер, обіймаєшся з деревами, пливеш у річці, яку ще не зіпсувала людська рука. Мені подобаються п’ятизіркові готелі, та мені зручніше в наметі. І, звичайно, розумні книги – це також натхнення.

А якою була ваша улюблена книга в шкільні роки

Я дуже любила Фенімора Купера, усі його книжки, які пов’язані з пригодами індіанців в Америці.

Ви багато казали про своє захоплення спортом. А як Ви вважаєте, чи в задовільному стані Ви підтримуєте своє здоров’я?

Можна краще. Немає меж досконалості. Своїй формі завдячую спорту. Тіло – це те, в чому живе наша душа. І його треба любити, його треба підтримувати у формі, про нього треба дбати в будь-якому віці. Щоранку (я себе привчила) в мене година йоги обов’язково. Тоді я можу йти працювати.

Також Ви казали, що музика відіграє велику роль у вашому житті. Які ваші музичні вподобання?

Я дуже люблю джаз. Коли щось роблю, паралельно має звучати джаз. Класику теж люблю, але не в такій кількості. Дуже люблю сучасну українську музику. Просто в захваті від сучасних музикантів: як вони пишуть, як вони співають. Мені дуже подобається Христина Соловій і «Один в каное».

А це питання Вам поставили в якості зворотного зв’язку. Як Ви розумієте вислів Теодора Рузвельта «Роби те, що можеш, із тим, що маєш, там, де ти є»?

Дякую, хороше запитання. «Роби, що можеш» - це стосується того, що ти маєш використовувати той ресурс, який у тобі є, тобто що ти можеш зробити в даний момент. Не відсторонюйся ніколи. Якщо можеш щось зробити, роби обов’язково. Можеш в'язати – в’яжи, співати – співай. Ніколи не сиди без діла. Використовуй свої здібності. «З тим, що ти маєш» - а от не завжди нам будуть створюватися такі умови, щоб усе було під руками. Є в тебе тільки олівець та один аркуш паперу – значить, це все, що тобі потрібно, зроби максимум із того, що ти можеш із цим зробити. Нічого не вимагай, дій за ситуацією, використовуй те, що з тим, що маєш. Ну і «там, де ти є» - ми не просто так народилися в якомусь місці. Тут я маю повністю й реалізуватися. По-хорошому, якщо звести цю фразу до чогось синонімічного, то я б сказала: тут і зараз. Мрій і дій. Ця фраза стала вже афористичною в нашому ліцеї.

Ми також хотіли б почути щось про вашу сім’ю. Чи є хтось, ким би Ви особливо пишалися або про кого є що сказати?

Найближчою людиною для мене зараз є моя дочка, я нею дуже пишаюся. Їй 31 рік, вона закінчила Русанівський ліцей, вона має багато різних спеціальностей, вона всі ці роки шукала себе в різній діяльності – чого вона тільки не вміє робити! Крім того, вона дуже розвинена, начитана, обізнана, уже багато поїздила по світу, має певний багаж знань і досвіду, я часто з нею раджусь. Пишаюся своїми рідними, яких, нажаль, немає на цьому світі. І мама, і тато, і брат – це були прекрасні люди. Мені просто пощастило, що я росла в такій сім’ї. Батьки дуже поважали мене як особистість, давали мені право вибору й узагалі показували мені зразок величезної поваги до Людини. Мама була вчителькою української мови та літератури. Я дивувалася, у якому темпі вона читала книжки. Мама могла за ніч прочитати два романи, а потім усе це розповідала нам: мала феноменальну пам'ять. Тато був слідчим; як і мама, він був Людиною з великої літери. Був дуже емпатійним, відчував усіх, хто поруч, знав, коли треба змовчати, коли сказати якесь слово, коли надати допомогу або просто побути поруч. Брат був мені другом. Таке буває рідко, він на сім років старший за мене. Це та людина, з якою ми всю ніч могли проговорити на різні філософські теми. Мої рідні були мені не лише рідні по крові, але й рідні по духу. Мені дуже пощастило з ними, звісно ж, дуже їх не вистачає. Пам'ять про них зігріває душу.

А тепер таке дуже загальне питання, проте Вам сподобається. Що ви любите?

Я люблю життя, люблю людей. Я люблю сміятися, люблю готувати, але на це немає часу). Люблю спілкуватися з друзями, люблю природу, мистецтво, театр… Того, що я люблю набагато більше, ніж того, чого я не люблю.

Це добре. Як на мене, це значить, що життя вдалося.

Саме так!

І наостанок. Ви вже відповіли на купу запитань. А можливо, є те запитання, яке Ви хотіли б почути?

Мабуть, я б хотіла почути запитання «Що для Вас Русанівський ліцей?», чому стільки років я тут. Ліцей для мене – це те середовище, яке допомогло мені знайти себе, відчути, що ти можеш бути корисним, комусь допомогти. Сімейна атмосфера ліцею для мене дуже важлива. Люблю своїх колег: вони всі неперевершені! Поважаю своїх учнів, пишаюся ними!

Інтерв’ю брала учениця 10-Б класу - Ліза Ткач.

  Бути ліцеїстом - що значать ці слова? 
Напевно, кожен день вчитися та дізнаватися щось нове, берегти друзів та допомагати іншим, вірити в свої сили та впевнено йти до мети.

    18 жовтня РЛ святкував День ліцеїста. Усі зібралися у родинному колі та радо вітали один одного. Цікавими були цьогоріч майстер-класи. Ми мали змогу познайомитися ще ближче, поспілкуватись, обмінятися досвідом та навичками. Згадаємо про них?

     Для математиків та фізиків проведено декілька захопливих лекцій та семінарів. Один з них мав назву “Неточності теоретичної фізики та їх наслідки в експериментальній». На прикладах веселих та незвичайних задач краще розумієш суть фізичних процесів. Не менш цікавим було доведення софізмів.

 А ще про шахи. Усім знайомий вид спорту заграв новими барвами на нашому святі. Партії були зіграні між учнями різних класів. Грали навіть утрьох! Для юних інженерів проводився майстер-клас з побудови найпростіших літаків. Правда з пенопласту, палиці, пластиліну та клею, але ми навчилися створювати літаки!

   Ліцеїсти - творчі люди. На одному з етапів ми довели, що наші руки з плечей, створивши картинку в одному з трьох стилів - аніме, пейзажі або герої “MARVEL”. Під час майстер-класу “Перспектива” вчились малювати, однак це були 3D малюнки. У результаті ми отримали сходинки, які були занадто реалістичними.

    Навіть старі й непотрібні речі ліцеїсти перетворювали на витвір мистецтва. Здавалося б кому знадобляться непрацюючі диски? Але, поєднавши їх з серветками, можна створити прекрасний елемент декору в техніці декупаж на етапі “Веселий клей”. Після майстер-класу “Грошове дерево” у вас залишились копійки, номіналом 1, 2 та 5, оскільки з них було виготовлено чарівні гілочки. Багато з наших ліцеїстів здатні не тільки штурмувати задачі, а й швидко опановувати нові види діяльності всього за 30 хвилин, наприклад, запальний ча-ча-ча. Любителі ручної праці мали змогу створити дракона з одного листа паперу або ж виготовити власну мотанку, що слугує оберегом.

       А для тих, хто захоплюються психологією цікавою була “Теорія обману”. Отримані навички з розпізнавання обману на рівнях тіла, слів та емоцій  без сумніву є корисними й потрібними.

    На наших майстер-класах було місце для тих, хто хотів просто відпочити. Бо робити візерунки на печиві не тільки весело, а й дуже смачно. Як не дивно, на майстер-клас “Плетіння сучасних кос” приходили не лише дівчата. Виявилося, що хлопці також були зацікавлені в розкішній зачісці.  Дивовижні маски з вусами та  посмішками виготовлялись на етапі “Flash Photo”. Усі отримали заряд позитиву та декілька прикольних фотографій. Що може бути кращим за веселу гру? “Improvisation” був створений для сміху. Вгадати хто ти, де і що робиш було складно через постійні жарти, проте це робило гру ще цікавішою.

На етапі “Пазл” учні змогли не тільки скласти невеличкі картини, а й відновити легендарне творіння Леонардо да Вінчі “Мона Ліза”, згуртувавшись у дружню команду.

    Цей день справді був особливим і незабутнім. Вітаємо всіх нових ліцеїстів та дякуємо організаторам за проведення свята. Ліцей - це не просто школа, а місце, куди хочеться вертатись щодня, працювати, творити та розвиватися. 

Фото звіт події

Маша Лазоркіна, 11-А клас

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів у рубриці "Знайомтесь!"

Учитель англійської мови, класний керівник 8-А класу Вероніка Євгенівна Зацаринна.

Які країни Європи Ви встигли відвідати?

Я була у таких країнах Європи, як Данія, Чехія, Іспанія та Англія. В останній  була лише проїздом, на конференції. Звичайно, знання англійської стало в нагоді під час подорожей, оскільки це інтернаціональна мова.

Чому саме англійська мова?

Англійську я почала вивчати з першого класу в спеціалізованій школі. У мене відразу почало добре виходити, навіть без допомоги репетиторів, і мені дуже подобалось. Потім, під час шкільної практики, випала нагода спробувати викладати дітям, що також припало до душі. Крім того, у власних учителів я бачила речі, які хотіла б зробити по-іншому. Так, щоб дітям було цікаво. А коли бачу, що навчила дітей чомусь новому, я отримую задоволення.

Що Вам подобається в роботі в ліцеї?

Я люблю відкривати для себе щось нове. Мені подобається працювати з нашими учнями,  давати їм щось більш цікаве й корисне, не змушуючи сидіти над нудними підручниками.

Чим займаєтесь за межами ліцею?

Раніше мені дуже подобалось займатись рукоділлям: вишивання, квілінг, плетення з бісеру - усім цим я займалась з великим задоволенням. Зараз люблю відвідувати різноманітні конференції, що розширюють мій кругозір та дозволяють дізнаватись про івенти, які були б цікаві моїм учням.

Чи задумувались Ви колись про які-небудь інші професії?

Так. Я з дитинства дуже люблю тварин, тому завжди хотіла бути ветеринаром. По життю я альтруїст та волонтер, тому мені хотілось допомагати тваринкам. Проте з часом бажання іти в медицину пропало, а любов до звірят залишилась.

Знаєте ще якісь мови?

Звичайно. Я знаю німецьку та іспанську. Остання, на жаль, на початковому рівні, проте я не стою на місці. Взагалі, коли я вступала до ВНЗу, мій батько дуже хотів, аби я вчила китайську. Добре, що він мене не змушував, і не довелось вчити всі ці ієрогліфи.

Кого з учителів ліцею хотіли б бачити своїм учителем?

Якщо чесно, я була б не проти, якщо б у мене викладали всі вчителі ліцею.  Обрати когось одного мені важко, тому хочу виділити Оксану Петрівну, Анну Миколаївну та Максима Михайловича. Мені дуже подобається їх сучасний підхід до викладання та спілкування з учнями. Думаю, саме цього не вистачає зараз у школах.

Інтерв’ю брала учениця 10-А класу - Лозінська Анна.

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів у рубриці "Знайомтесь!"

Учитель української мови та літератури, «Відмінник освіти України» Марія Леопольдівна Давидова.

 Маріє Леопольдівно, скажіть, будь ласка, який предмет у школі був у Вас улюбленим?

Нууу… Хочу сказати, у свій час дійсно любила українську мову, літературу. Любила дуже хімію, учитель була класна, і історію, історію вів директор школи, чудовий був учитель, і все, по моєму…

 А чому ви вибрали саме українську мову для викладання?

Зазвичай, у дитини різні мрії. Спочатку я хотіла бути лікарем, медсестрою, а потім логопедом (хо-хо, копірайтеру цього інтерв’ю якраз потрібен логопед). А вчителька Марія Семенівна сказала, що з мене вийде гарний вчитель. Ще я кулінаром хотіла бути, і до сих пір мені подобається готувати різні смаколики. Але моя мама сказала: «Досить, я тебе такому і сама навчу»..

 Коли я писала твори, а писала я великі твори, то робила багато помилок. Якщо чесно, то  взагалі не знаю, як так сталося, що я стала вчителем. Це не було моєю мрією, це вийшло якось спонтанно.

Назвіть три речі, які, на Вашу думку, мають буди в ліцеї майбутнього.

Так, щоб ліцей майбутнього був дійсно цікавим, він має бути креативним; по-друге, і дорослі, і діти мають бути зацікавленими в співпраці,  і не просто вчитися і навчати, а вони мають доповнювати один одного. Третє - це внутрішня мотивація учнів навчитися. Шкода, але учні, які приходять зараз навчатися, відрізаються від тих, коли ми вчились у свій час.

Кого з вчителів Русанівського ліцею ви хотіли б бачити своїм вчителем?

О, знаєте, напевно багатьох. У кожного я могла б щось взяти!

Алгебру я любила більше за геометрію, та  думаю, що якби мене вчила Михайлик Ірина Володимирівна та Григорій Борисович, то вони б прищепили мені любов до геометрії, тому що вміють НАВЧАТИ.

У свій час я була дуже неспортивною дитиною – хворобливою і завжди в спецгрупі, але, мабуть, з Оксаною Миколаївною, попри свою лінь, я таки чомусь би навчилася.

Фізику взагалі не знала, здавала тільки за допомогою хлопців - однокласників.

Як ви розумієте наші почерки? (Завжди було цікаво, як вона розуміє моє криваве місиво під назвою почерк)

Так, це біда, з якою я борюся, але толку іноді мало. Знаєте, я не зразу поступила до ВУЗу і рік працювала в школі секретарем. У директора цієї школи був дууууууууже складний почерк, це була суцільна лінія з якимись загогулями. Звичайно, навик розбирати ТАКИЙ почерк мені допоміг у житті. Кажуть, що якщо не розумієш, то став «два». Але я завжди хочу бачити в роботах учнів щось розумне і знайти якесь зерно, щоб позитивно оцінити роботу.

Чи вважаєте себе справжнім патріотом України?

Який зміст ви вкладаєте в ці слова? Я люблю Україну, шаную традиції предків,  намагаюся передати вам цю любов. Хочу, щоб ви цінували землю, на якій народилися і яку залишите спадкоємцям.

Інтерв'ю брали учні 9-А класу: Гельман Даніїл, Безрук Костянтин.

Цього року олімпіада проводилась у 54 країнах та майже у 200 містах за участю понад 6200 учнів.

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів у рубриці "Знайомтесь!"

Учитель фізики та астрономії, Заслужений вчитель України Юрій Орлеанович Селезнев

Що вам подобається в роботі в РЛ і в професії вчителя?

Поняття «роботи» та «професії» відрізняються, тому не слід їх плутати. Якщо ваша робота принаймні на 40% є вашим хобі, у ній з’являється творчість. А при суміщенні творчості з професіоналізмом, ви досягаєте успіху в будь-якій профессії. Усе це приносить задоволення тільки тоді, коли вчитель вчиться, самоудосконалюється. А спілкування з молоддю – сповільнює старіння.

Чим ви захоплюєтесь?

Полюванням і рибалкою, а ще читаю багато літератури.

А що любите читати?

Я «всеїдний», читаю абсолютно все: фантастику, поезію, детективи, історичну й наукову літературу. Зараз читаю «Життя 12 Цезарів» про Римську Імперію.

Ким би ви працювали, якщо б не стали вчителем?

Водієм пожежної машини.

Яким ви бачите ліцей в найближчому майбутньому?

Насамперед, якісне й територіальне розширення, введення нових технологій - успіхи для учнів та вчителів.

Кого з учителів ви хотіли би бачити своїм вчителем?

У нашому ліцеї всі вчителі найвищого рівня, когось виділяти не хочеться. Учителя української мови, вчителя історії і, звісно, математики і фізики. Я дуже задоволений учителями математики в Русанівському ліцеї, хоча вони всі різні. Між іншим, кожен фізик обов’язково повинен бути математиком, а ось математик фізиком – ні.

У кому з учнів ви бачите себе в шкільні роки?

Важко сказати, всі дуже різні. У всякому випадку, я не був відмінником і зразковим учнем, але й погані вчинки не робив. Як і інші – читав, грав у футбол, гандбол, завжди був у русі.

Уболіваєте за футбольні клуби?

Я – киянин у шостому поколінні, так що я, як і мій дід, як і мій батько, вболіваю за «Динамо-Київ». Ну не можу ж я за «Спартак» або «Шахтар» вболівати.

Сучасний учень. Його найважливіші якості?

Найважливіше те, що повинно бути, а не те, що є. Насамперед, у кожного учня повинна бути ціль, перспектива й висока концентрація. Не обов’язково бути «зубрилкою», просто потрібен баланс між спортом, дружбою, відпочинком, походами, навчанням, виконанням домашнього завдання – такий баланс звільняє багато часу й полегшує процес навчання.

Ви кажете, що разом з професіоналізмом має бути творчість. А які у вас джерела натхнення?

Безумовно, це життя й інформація. Побачив в Інтернеті, як дядько робить дослід неправильно – переробив його та показав семикласникам. Поспілкувався з людьми на олімпіаді – розказав щось нове вам. Це все не виникає з нічого. Ще хотів написати книгу з фізики для учнів, щоб все було по темах і розділах, а не по класах, але якось «руки не доходили».

І останнє питання: яку оцінку ви б поставили учню, який підірве термостійку колбу нагріванням?

За що оцінку? За порушення техніки безпеки? У відповідності з розпорядженням міністерства ставиться 1 бал.

Дякуємо Вам!

І вам дякую!

Інтерв’ю брали: учні 10-Б класу - Артем Шумський, Артем Волик.

З 9 листопада 2019 року стартує II (районний) етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів.

Бажаємо всім учасникам учнівських олімпіад успіхів, перемог і нових відкриттів!